Заборгованість населення за кредитами сягнула 159 млрд грн. За рік ця сума зросла на 39%. Такі дані наводить Національний банк. За його оцінками, левова частка цих кредитів припадає на незабезпечені позики, до яких належить і використання кредитних лімітів. Зазвичай, пожвавлення кредитування населення подається, як ознака покращення економіки. Та чи дійсно це так, розбирався «Мінфін».
21 травня 2025, 7:10
Українські банки збільшують кредитні ліміти, їх клієнти — борги: як це впливає на економіку
Додаткове паливо зростання ВВП: менше готівки — більше витрат
Відчутний вплив на економіку мають не лише кредитні, але й дебетові картки. Важливий сам факт зменшення обігу готівки. Компанія Moody's провела масштабне дослідження використання платіжних карток у 70 державах у період між 2015 і 2019 роками. Відповідно до нього, збільшення використання карток додало до реального ВВП $245 млрд, завдяки збільшенню споживання.
Це пояснюється тим, що користуючись картками, люди зазвичай готові більше витрачати та легше віддають гроші. Не кажучи вже про те, що при оплаті карткою із кредитним лімітом суттєво зменшується ймовірність відмови від покупки через нестачу грошей. А сам процес покупки спрощується завдяки сервісам безконтактної оплати за допомогою смартфону.
У державах, де проводилось дослідження, зростання використання карток збільшувало споживання в середньому на 0,14% на рік, що сприяло додатковому щорічному зростанню ВВП на 0,08%. «Тобто якби не збільшення використання карток, світовий ВВП зростав би в середньому лише на 2,9% на рік, замість фактичного зростання на 3% у цей період. Це зростання сприяло створенню близько 2,1 мільйона робочих місць на рік», — зазначають аналітики Moody's.
Розширення використання платіжних карток матиме значний позитивний вплив на майбутнє економічне зростання, переконані дослідники. За їх оцінками, кожне збільшення використання платіжних карток на 1% в середньому призводить до щорічного збільшення споживання у світі приблизно на $67 млрд, або до збільшення ВВП на 0,01%. Щоправда, йдеться в дослідженні, хоча споживання завдяки поширенню карток спостерігається у всіх країнах, у багатших — ця тенденція є відчутнішою.
Зменшення використання готівки допомагає не лише наростити торгівлю, але й заощаджувати державні кошти завдяки зменшенню витрат на випуск, транспортування, утилізацію і заміну банкнот чи монет.
В Україні, як і в більшості країн світу, популярність банківських карток продовжує зростати. Минулого року їх кількість оновила історичний рекорд, сягнувши 117,3 млн. Виходячи з населення близько 41 млн жителів, на кожного припадає в середньому майже 3 картки. Щоправда, кількість карток, за яким хоча б раз на місяць відбувається видаткова операція, є відчутно меншою — близько 53 млн.
Цілком можливо, що найближчим часом суттєво зросте кількість користувачів банківськими картками завдяки тому, що власний банк розвиватиме Укрпошта — для цього уряд передав їй націоналізований PINbank.
За словами Генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського, близько 30% населення України не мають доступу до банківських послуг, але завдяки появі поштового банку, цей сервіс з'явиться і для них. При цьому ніхто не приховує, що одна з цілей цього банку — перевести пенсіонерів із віддалених сіл на отримання пенсій на картки.
Як довго може тривати зростання в кредит
Споживче кредитування також розглядається, як елемент поштовху для зростання економіки. Адже, використовуючи кредитні кошти, громадяни можуть купувати більше товарів, що пожвавлює торгівлю, слідом виробництво, та допомагає створювати нові робочі місця і залучати інвестиції.
«До споживчого кредитування в нас часто зверхнє ставлення. Мовляв, „кредити на чайники“ не стимулюють нічого, окрім імпорту техніки, часто не дуже потрібної позичальнику. Насправді це не так: споживче кредитування навіть у своїй назві містить підказку, воно стимулює економіку через більший обсяг споживання. Людина не відкладає покупку на пізніший час, коли в неї з’являться гроші. Наявність можливості профінансувати покупку в кредит дозволяє продавцям суттєво збільшити свої продажі», — розповів «Мінфіну» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Зазвичай саме так економіка і працює. Однак, як відзначають аналітики Банку міжнародних розрахунків, цей підхід є не завжди правдивим. Дослідивши вплив кредитування населення на економіку в декількох десятках країн, фахівці прийшли до висновку, що воно має позитивне значення у короткостроковій перспективі, однак у довготривалішому періоді споживчі кредити, навпаки, гальмують економіку, оскільки починають даватися взнаки витрати на обслуговування позик.
Крім цього, на думку аналітиків Банку міжнародних розрахунків, існує чітка межа, коли закредитованість населення перетворюється з блага на проблему. Коли її показник сягає 60% від ВВП, це починає сповільнювати споживання, а якщо перевищує 80% — вже негативно позначається на динаміці ВВП.
Подібний принцип діє і з державними боргами, вважають фахівці банку: якщо він до 90% від ВВП — це стимулює попит і створює простір для державних інвестицій, а коли перевищує цей показник, вже підриває довіру інвесторів та підвищує вартість обслуговування запозичень.
«Негативний момент для економіки настає у випадку, якщо позикодавці видають надто багато кредитів — понад той рівень, який позичальник може повернути. Банки стикаються із великою кількістю неповернень позик, зменшують обсяг видачі нових. Відповідно, такий стимул для економіки зникає, й продажі падають», — відзначає Демків.
Для прикладу, у США загальна кредитна заборгованість домогосподарств становить $17,5 трлн. Це переважно іпотека ($12,3 млрд), в меншій мірі — автомобільні, студентські кредити, а також заборгованість за кредитними картками. Остання сягає $1,2 трлн млрд — найбільше, ніж будь-коли в історії країни. Принаймні одну кредитну картку мають 70% американців (в США кредитні і дебетові картки, зазвичай, різні), а у 14% їх не менше десятка. Близько третини всіх платіжних транзакцій у США припадає саме на кредитні картки.
Наразі кредити громадянам становлять близько 61% від ВВП США, тобто вже можуть несуттєво пригальмовувати споживання, але загалом негативного впливу на економіку не мають.
А ось у 2008 році був зафіксований рекордний показник споживчих кредитів в Штатах на рівні 86% від ВВП, що зрештою вилилося в обвал ринку нерухомості та глобальну фінансову кризу, оскільки той обсяг кредитів вже неможливо було обслуговувати.
Водночас важко кризу закредитованості проходила й наша держава. «Українська економіка зразка 2007 року демонструвала надзвичайно стрімке зростання саме завдяки споживчим кредитам. Однак економіка була закредитована, і коли вона потрапила в жернова світової кризи, зміну умов кредитування, девальвацію гривні, цей бум став негативним чинником. Тому ми можемо бачити як позитивні, так і негативні моменти споживчого кредитування», — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Що відбувається в Україні зараз
Представники всіх банків, із якими поспілкувався «Мінфін», повідомили про підвищення кредитних лімітів для своїх клієнтів. «Протягом останнього року ми переглянули підхід до формування кредитних лімітів. Водночас контроль та постійний аналіз портфелю дозволяють нам поступово збільшувати середнє значення ліміту, наразі воно вже понад 20 тис. грн. Та й тенденція до подальшого зростання зберігається», — розповіли редакції у Банку «Кліринговий дім».
Ту саму тенденцію відзначає начальник управління кредитних продуктів Юнекс Банку Олександр Алимов, в установі якого за рік максимальна сума кредитного ліміту зросла вдвічі — до 200 тис. грн. «Ми тримаємо руку на пульсі — регулярно аналізуємо рівень використання клієнтами кредитних лімітів та переглядаємо їх у бік збільшення тим клієнтам, які активно користуються ними і дотримуються платіжної дисципліни», — пояснив він.
Зросли кредитні ліміти також у Райффайзені та ПУМБі. У першому — максимальна сума сягнула 500 тис. грн, а в другому — 300 тис. грн. «Сума кредитного ліміту визначається індивідуально для кожного клієнта, з огляду на рівень доходів та загальної платоспроможності. Такий підхід дозволяє банку ефективно управляти ризиками та водночас надавати клієнтам гнучкі фінансові інструменти», — розповіла «Мінфіну» старша менеджерка з розвитку кредитних карток Райффайзен Банку Ірина Садова. Позитивну динаміку зростання лімітів відзначає і директор департаменту карткових та пасивних продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Коваль.
Читайте також: Нацбанк продовжує валютну лібералізацію: чи загрожує це курсу гривні
Коли Нацбанк у позитивному ключі звітує про зростання обсягу кредитів населення, він має рацію. Виходячи із цифри у 159 млрд грн боргів населення — це лише трохи більше 2% від ВВП України. Цей показник такий низький насамперед через малу популярність іпотечних кредитів, які в розвинених країнах є основою споживчого кредитування, а в нас ледве тримаються завдяки державним програмам. Радує в цій ситуації хіба те, що нам можна ще довго зростати, перш ніж закредитованість почне сповільнювати, а не підштовхувати економіку.
Автор:
Коментарі - 4