Україна інтегрується у європейську систему платежів: чи посилять фінмоніторинг

У квітні 2025 року Кабмін зробив важливий крок до фінансової інтеграції з Європейським Союзом: схвалив законопроєкт, який дозволить нашій країні приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area — SEPA).

Це стратегічне рішення на межі економіки, банківських інновацій та безпеки. Водночас воно викликає низку запитань:

• Чи загрожує це гривні?
• Як це позначиться на громадянах та бізнесі?
• Чи стане фінансовий моніторинг ще жорсткішим?

SEPA — це ініціатива Євросоюзу, яка дозволяє здійснювати платежі в євро в межах Європи так само просто, як у межах однієї країни. Учасниками SEPA є 36 країн: усі держави ЄС, Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та інші.

Участь у SEPA не потребує запровадження євро як національної валюти. Польща чи Швеція є членами SEPA, зберігаючи злотий та крону відповідно. Приєднання України до SEPA дозволить здійснювати миттєві перекази в євро між українськими та європейськими банками з мінімальними комісіями або взагалі без них. Це означає справжній прорив у міжнародних фінансових розрахунках.

Приєднання до SEPA не означає запровадження євро в Україні. Гривня залишатиметься національною валютою. Участь у SEPA — це питання не валютної політики, а інтеграції з євросоюзівською банківською інфраструктурою.

Наразі міжнародні перекази з України в євро здебільшого проходять через мережу SWIFT. Це довгий і дорогий процес. Комісії можуть сягати 10−50 євро, зарахування триває до пʼяти банківських днів, а в ланцюгу задіяні кілька банків-посередників.

Як це відіб'ється на переказах

Для споживача це не стільки нові рахунки, скільки зміна якості платежів у євро. Вони стануть швидшими, дешевшими та прозорішими, бо здійснюватимуться без участі банків-посередників, які зазвичай залучаються при переказах через SWIFT.

Часто платіж може бути затриманий посередниками або потребувати додаткових документів. SEPA усуває ці обмеження. Переказ між Україною та країною-членом SEPA буде здійснюватися напряму, швидко, з передбачуваними умовами, а з приєднанням до SEPA Instant — за 10 секунд, навіть уночі чи на вихідних.

В Україні вже діє стандарт IBAN і всі рахунки відкриваються саме в цьому форматі. Це було однією з передумов для подання заявки на приєднання до SEPA. Тож приєднання до SEPA забезпечує його повноцінне визнання та уніфіковане використання в європейському платіжному просторі.

Це означає, що українські IBAN-рахунки стануть повноцінними учасниками єдиної системи європейських платежів за аналогією з рахунками в Німеччині, Франції чи Нідерландах. Для користувачів це спростить міжнародні транзакції, зробить перекази в євро прозорішими та швидшими, а банківським установам дозволить працювати за єдиними технічними стандартами з іншими європейськими банками.

Для бізнесу приєднання до SEPA відкриє простий і прозорий доступ до фінансових ринків Європи. Розрахунки з контрагентами стануть легшими та швидшими, а зниження вартості транзакцій дозволить заощаджувати на кожному переказі.

Це підвищить рівень довіри з боку партнерів та зменшить залежність від валютних посередників. Спрощення процедури відкриття рахунків у євро і прямий доступ до євросоюзівських банківських сервісів стануть додатковими перевагами.

Висновок очевидний: приєднання України до SEPA — це якісний стрибок у сфері фінансових послуг. Для громадян це комфорт, швидкість і зниження витрат на міжнародні перекази, для бізнесу — нові можливості та конкурентні переваги.

Читайте також: В Україні хочуть створити реєстр рахунків та банківських сейфів українців

Побічні ефекти: фінмоніторинг

Водночас вступ до SEPA означає інтеграцію з європейськими правилами фінансового моніторингу. Україна має гармонізувати законодавство з вимогами четвертої та п’ятої директив ЄС щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Це передусім стосується банків, але позначиться і на клієнтах.

При відкритті рахунків банки вимагатимуть більше документів, ніж зараз. Крім паспорта та ідентифікаційного коду, потрібно буде підтвердити місце фактичного проживання (договір оренди або рахунки за комунальні послуги). Також обов’язковим стане документальне підтвердження джерела доходу: податкова декларація, трудовий контракт, витяг з рахунку. Для юридичних осіб банки вимагатимуть повного розкриття структури власності та кінцевих бенефіціарів.

Перекази коштів, особливо великі або регулярні, потребуватимуть супровідних документів: договорів, інвойсів, актів виконаних робіт. У разі незрозумілих або нетипових операцій банк матиме право призупинити транзакцію до отримання пояснень. Це стосується і приватних переказів: часті перекази з картки на картку, особливо з-за кордону, можуть викликати додаткові питання з боку фінмоніторингу.

За нових правил фінансового моніторингу більшої ваги набуває питання податкового резидентства. Банки повинні будуть визначати, у якій саме країні клієнт є податковим резидентом. Для цього запитуватимуть підтвердження фактичного місця проживання, податкові довідки, документи про отримання доходів, а також інформацію про реєстрацію в іноземних податкових органах.

У разі відсутності чіткого статусу або подвійного резидентства банк може відмовити у відкритті рахунку або тимчасово заблокувати доступ до нього. Це означає, що кожному, хто проживає за кордоном або має джерела доходів за межами України, варто визначитися з податковим статусом і мати готові документи для підтвердження або бути готовим попрощатися з українськими рахунками.

Нові правила — це новий рівень прозорості, відповідальності та вимог до клієнтів, тому варто готуватися до нових правил гри: навести лад у документах, визначити податковий статус і працювати «в білу». Європейський ринок відкривається для України і до цього варто готуватися не тільки уряду, а й кожному з нас.